Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності видозмінюється
відповідно до кожної окремої її форми і здійснюється за такими критеріями:
I. Аудіювання (слухання та
розуміння прослуханого)
Оцінюється здатність учня
сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання після одного
прослуховування. Це передбачає:
а) розуміння комунікативної мети висловлювання,
фактичного змісту, причиново-наслідкових зв’язків, теми й основної думки
висловлювання, виражально-зображувальних засобів висловлювання, стилю й типу
мовлення прослуханого висловлювання;
б) оцінювання прослуханого.
Обсяг тексту для аудіювання:
|
Обсяг
тексту |
|
Клас |
художнього стилю |
інших стилів |
5 |
400-500 слів |
300-400 слів |
6 |
500-600 |
400-500 |
7 |
600-700 |
500-600 |
8 |
700-800 |
600-700 |
9 |
800-900 |
700-800 |
10 |
900-1000 |
800-900 |
11 |
1000-1100 |
900-1000 |
Перевірка здійснюється фронтально за допомогою
тестових завдань. Для одержання достовірних результатів тестування кількість
варіантів відповідей на тестове запитання не повинна бути менше 4.
У 5 класі учням пропонують 6 запитань з 4 варіантами
відповідей; правильна відповідь оцінюється 2 балами.
У 6-11 класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей;
кожне із 12 запитань оцінюється 1балом
II. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)
Діалогічне
мовлення
Оцінюється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що
обговорюється;
б)уміти складати діалог відповідно до запропонованої
ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети;
використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули
мовленнєвого етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної
мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість,
логічність, виразність, доречність, точність, емоційність тощо);
в) висловлювати власну думку щодо теми, яка
обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, коректно
спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
Критерії оцінювання діалогічного мовлення
Рівень |
Бали |
Критерії навчальних досягнень учнів |
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця) підтримує діалог на елементарному рівні.
Здебільшого він (вона) відповідає на запитання лише однозначними реченнями
(“так” чи “ні”) або уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру |
2 |
Учень
(учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, які лише
частково реалізують комунікативну мету. |
|
3 |
Учень (учениця) бере участь у діалозі за
найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на
запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання; комунікативна мета
досягається ним (нею) лише частково |
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) бере участь у діалозі з нескладної
за змістом теми, певною мірою досягає мети спілкування, його (її) репліки
лише частково враховують ситуацію спілкування |
5 |
Учень (учениця) бере участь у діалозі за нескладною
за змістом мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних правил поведінки
в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте може відхилятися від
теми, його (її) мовлення характеризується стереотипністю |
|
6 |
Учень
(учениця) загалом досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми,
його (її) репліки в основному змістовні, відповідають основним правилам
поведінки в розмові, нормам етикету, участь у діалозі здійснюється переважно
за допомогою вчителя або співрозмовника, спирається на запропонований зразок |
|
III. Достатній |
7 |
Діалогічне
мовлення учня (учениці) за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної
проблеми, загалом є змістовним, невимушеним; відстежуються елементи
особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому дотримуються,
судження загалом самостійні й аргументовані, відхилення від теми, помилки в
мовному оформленні реплік майже не трапляються |
8 |
Учень (учениця) загалом вправно бере участь у
діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної
мети, висловлює судження й аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів,
у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик та узагальнень |
|
9 |
Учень (учениця) самостійно складає діалог з
проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури
мовлення (чітко висловлює думки, уміє сформулювати цікаве запитання, дати
влучну, змістовну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність
у разі незгоди з думкою співрозмовника), особиста позиція виражається
порівняно нечітко, аргументація відзначається оригінальністю, самостійністю |
|
IV.
Високий |
10 |
Учень (учениця) складає діалог за проблемною
ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко
формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й
доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість висловитися;
дотримується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення
його реплік у цілому відповідають нормам |
11 |
Учень (учениця) складає діалог, самостійно обравши
аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення,
переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на
той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до
обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу,
мовне оформлення його реплік відповідають нормам |
|
12 |
Учень (учениця) складає глибокий за змістом і
досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та
визначивши проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й
доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально
сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі аргументи на
захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого досвіду, зіставити
різні погляди на той самий предмет, змінити свою думку в разі незаперечних
аргументів іншого; дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в
розмові |
Матеріал для завдань добирається з
урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня
підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і
твір)
Оцінюється здатність
учня:
а) усно чи письмово виявляти певний рівень обізнаності
з теми, що розкривається;
б) уміти будувати висловлювання певного обсягу,
добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із
власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з
кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої
людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему
висловлювання; виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи
матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал логічно, послідовно;
використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання,
дотримуючись норм літературної мови; додержувати єдності стилю;
в) виявляти
своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти та враховувати можливість
різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково,
своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму
висловлювання; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати
висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати
матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних
засобів.
Переказ
Матеріалом
для переказу (у/п) може бути текст, що двічі читається вчителем, або попередньо
опрацьований текст, самостійно прочитаний матеріал з періодики, епізод фільму
чи телепередачі тощо.
Обсяг тексту для
переказу:
Клас |
Кількість слів |
5 |
100-150 |
6 |
150-200 |
7 |
200-250 |
8 |
250-300 |
9 |
300-350 |
10 |
350-400 |
11 |
400-450 |
Обсяг тексту для стислого
чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для
докладного переказу.
Тривалість
звучання усного переказу 3-5 хвилин.
Обсяг
письмового творчого завдання до переказу
Клас |
Кількість
сторінок |
5 |
0,3-0,5 |
6 |
|
7 |
0,5-0,75 |
8 |
|
9 |
0,75-1,0 |
10 |
|
11 |
1,0-1,5 |
Твір
Матеріалом для твору (у/п) можуть бути:
тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої
ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору тощо.
Обсяг письмового твору:
Клас |
Кількість
сторінок |
5 |
0,5-1,0 |
6 |
1,0-1,5 |
7 |
1,5-2,0 |
8 |
2,0-2,5 |
9 |
2,5-3,0 |
10 |
3,0-3,5 |
11 |
3,5-4,0 |
У монологічному висловлюванні оцінюється
зміст і форма. За висловлювання ставиться 1 оцінка: на основі підрахунку
допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, враховуючи їх
співвідношення.
Оцінюючи усне висловлювання,
враховують наявність відхилень від
орфоепічних норм, правильність інтонування речень;
у письмових
висловлюваннях – наявність:
- Орфографічних і пунктуаційних помилок,
підрахованих сумарно, без диференціації
- Лексичних, граматичних,стилістичних.
Загальну оцінку за мовне оформлення
виводять так: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує
робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок; одержана
сума ділиться на 2.
Під час виведення єдиної оцінки за
письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст, додається кількість
балів за мовне оформлення і їх сума ділиться на 2(якщо частка не є цілим числом,
вона округлюється в бік більшого числа)
Критерії оцінювання монологічного мовлення
Рівень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
Грамотність |
||
Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних
помилок |
Припустима
кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок |
||||
I. Початковий |
1 |
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності,
урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи |
15-16 і більше |
9-10 |
|
2 |
Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується
фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує
збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення |
13-14 |
|||
3 |
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й
чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної
єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й
граматична будова висловлювання |
11-12 |
|||
II. Середній |
4 |
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від
норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має
бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися
основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів,
більше має використовуватися авторська лексика |
9-10 |
7-8 |
|
5 |
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, у цілому є
завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого
висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне
оформлення різноманітнішим |
7-8 |
|||
6 |
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема
розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над
умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше
добирати слова й синтаксичні конструкції |
5-6 |
|||
III.
Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний,
зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у переказі – з урахуванням
його виду), вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські
засоби виразності, образності мовлення), але ще має вдосконалювати вміння
чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати
основну думку |
4 |
5-6 |
|
8 |
Учень самостійно
будує достатньо повне (у переказі – з урахуванням його виду), осмислене
висловлювання, у цілому грунтовно висвітлює тему, добирає переконливі
аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням
словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи |
3 |
|||
9 |
Учень самостійно
будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у переказі – з
урахуванням його виду); у цілому розкриває тему, висловлює основну думку (у
переказі – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у переказі
використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), проте ще має
працювати над умінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її
аргументувати |
1+1 (негруба) |
|||
IV.
Високий
|
10 |
Учень самостійно будує послідовний, повний (у
переказі – з урахуванням його виду) текст, ураховує комунікативне завдання,
висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (у
переказі зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається
багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності
й виразності тексту. |
1 |
3 |
|
11 |
Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у переказі – з
урахуванням його виду), ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко
висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших (у переказі враховує
авторську позицію), уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим
досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції
з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота
відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною
єдністю, граматичною різноманітністю |
1 (негруба) |
2 |
|
|
12 |
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням
висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює
тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі
аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних
джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота
відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та
різноманітністю, стилістичною довершеністю |
– |
1 |
|
III. Читання
Читання
вголос
Оцінюється здатність учня:
а)
розуміти прочитане;
б)
читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до
орфоепічних та інтонаційних норм;
в)
виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю
тексту, авторський задум;
г)
пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки,
зацікавленості певною темою тощо).
Перевірка читання вголос здійснюється у 5-9
класах індивідуально (учитель дає учневі текст, опрацьований
на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати текст перед
класом)
Текст добирається з таким розрахунком, щоб
час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хв.
Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для у
мовлення темпі – 80-120 слів/хв.)
Критерії
оцінювання
Рівень |
Бали
|
Характеристика
читання |
I. Початковий |
1-3 |
Учень читає ще дуже повільно, структурує текст і речення,
читає і вимовляє слова, інтонує речення із значною кількістю помилок |
II. Середній |
4-6 |
Учень читає зі швидкістю, що
наближається до норми, поділяючи тест на речення, пов’язуючи слова в реченні
між собою, але читає не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в
інтонуванні, вимові |
III. Достатній |
7-9 |
Учень читає плавно, з належною швидкістю, правильно
інтонує речення й поділяє на смислові відрізки, але припускається певних
недоліків за деякими критеріями |
IV. Високий
|
10-12 |
Учень читає плавно, швидко, правильно інтонує речення й
поділяє їх на смислові відрізки; добре відтворює авторський задум, стильові
особливості тексту, розв’язує комунікативне завдання, читає орфоепічно
правильно |
Читання мовчки
Оцінюється здатність учня:
а)
читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після
одного прочитування фактичний зміст, причиново-наслідкові зв'язки, тему і
основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;
б)
давати оцінку прочитаному.
Перевірка вміння читати мовчки
здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань.
У
5
класі учням пропонують 6 запитань за текстом з 4 варіантами
відповідей;
у
6-11
класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей.
Обсяг текстів для контрольного завдання
визначається так:
Клас |
Обсяг тексту для читання мовчки Худ. стилю інших
стилів |
|
5 |
360-450
слів |
300-360 |
6 |
450-540 |
360-420 |
7 |
540-630 |
420-480 |
8 |
630-720 |
480-540 |
9 |
720-810 |
540-600 |
10 |
810-900 |
600-660 |
11 |
900-990 |
660-720 |
ІV. Оцінювання правописних (орфографічних і
пунктуаційних) умінь учнів.
Перевірці підлягають уміння правильно
писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для
запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил
пунктуації; належним чином оформлювати роботу.
Основною формою перевірки орфографічної та
пунктуаційної грамотності є контрольний
текстовий диктант. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною
методикою
Обсяг тексту
Клас |
Кількість слів |
5 |
90-100 |
6 |
100-110 |
7 |
110-120 |
8 |
120-140 |
9 |
140-160 |
10 |
170-180 |
11 |
180-190 |
Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як
самостійні, так і службові частини мови.
Диктант оцінюється 1 оцінкою на основі таких
критеріїв:
- Орфографічні
та пунктуаційні помилки оцінюються однаково ( виправляються, але не
враховуються помилки : 1) на правила, які не включені до шкільної
програми; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не
перевіряються, над якими не проводилася спеціальна робота; 4) у передачі
так званої авторської пунктуації);
- Повторювані
помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька
разів) вважаються 1 помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме
правило), але у різних словах вважаються різними помилками
- Розрізняють
грубі і не грубі помилки (до не грубих відносять: 1) у винятках з усіх
правил; 2)у написанні великої букви в складних власних назвах; 3)у
випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від
іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знака
поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні – у
сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше
не …; 6) у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні
їх послідовності; у заміні українських букв російськими)
- П’ять
виправлень прирівнюється до 1 помилки
Нормативи
оцінювання диктанту
Бали
|
Кількість
слів |
1 |
15 і більше |
2 |
13-14 |
3 |
11-12 |
4 |
9-10 |
5 |
7-8 |
6 |
5-6 |
7 |
4 |
8 |
3 |
9 |
1 + 1(негруба) |
10 |
1 |
11 |
1 (1 негруба) |
12 |
- |
V. Оцінювання мовних
знань і вмінь.
Оцінюванню підлягають знання та вміння з мови,
потрібні передусім для правильного використання мовних одиниць, а саме:
а) розпізнавання, групування й класифікування вивчених
мовних явищ;
б) сполучування слів, доповнення й трансформація
речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми, відповідних засобів
зв’язку між частинами речення, між реченнями в групі пов’язаних між собою
речень тощо;
в)
розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.
Перевірка мовних знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру.
На їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку залежно від характеру
виучуваного матеріалу. Решту часу контрольного уроку може бути використано на
виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Немає коментарів:
Дописати коментар